Новини

О, Україно! Ніжно пригорни
Усіх живих своїх синів, як мати,
Щоб ми уже не бачили війни,
Не чули щоб ніколи звук гармати...
До дня виводу військ з Афганістану класні керівники нашої школи провели цикл заходів, щоб вшанувати пам'ять наших героїв-афганців:
- виховна година "Ціна чужої війни"-1-2 класи;
-"Афганістан болить в моїй душі" - 3-4класи;
-виховна година "Крізь пекло афганської війни"- 5 клас;
-година спілкування "Афганістан - це рана, що не перестає боліти" з учнями 6-7 класів;
- година пам'яті "Час і досі не загоїв рани, цей одвічний біль Афганістану" - 8 клас;
- "Ми будем вічно пам'ятати, і вам забути не дамо"- 9 клас;
- година спілкування " Мій біль - Афганістан"- 10 клас;
- виховна година "Афганістан: подвиг, біль, пам’ять…"-11 клас.
Хвилиною мовчання вшанували всіх, хто не прийшов з тієї страшної війни.
Це дало змогу розширити знання учнів про історичні події афганської війни, викликати повагу і шану до воїнів-інтернаціоналістів, розповісти про земляків, що загинули там і віддати данину пам’яті усім полеглим.

У зв’язку з різким погіршенням погодних умов та інформацією Укргідрометцентру про ускладнення погодних умов на території Житомирської області, беручи до уваги рішення позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Коростенської міської ради від 11 лютого 2021 року (протокол №1), наказ відділу освіти Коростенської міської ради від 12.02.2021р. №46 «Про вжиття заходів у зв’язку з погіршенням погодних умов», рішення педагогічної ради від 12.02.2021р №3, наказ по Малозубівщинській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів від 12.02.2021р №10 "Про вжиття заходів у зв'язку з погіршенням погодних умов", з метою запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, забезпечення стабільного функціонування закладу освіти, забезпечення права дітей на здобуття загальної середньої освіти з 15.02.2021р. до 17.02.2021р. переходимо на навчання з використанням дистанційних технологій.

«Читання - це віконці, через яке діти
бачать і пізнають світ і самих себе»
В.С.СУХОМЛИНСЬКИЙ
Вже протягом 12 років у різних країнах світу відзначається Всесвітній день читання вголос.
Наша школа також декілька років також приймає участь у конкурсі.
В цьому році конкурс пройшов у три етапи:
- Читання вголос у класі;
- Конкурс «Кращий читач» у шкільній бібліотеці;
- Конкурс «З якої казки» (для учнів 1 класу, читання учнями уривок казки, інші відгадують).
Це свято спрямоване на те, щоб спонукати молоде покоління до читання книжки вголос разом із друзями, обговорювати зміст твору, надихати дітей і дорослих просто більше читати і спілкуватись між собою.
Переможці конкурсів
1 клас
«Кращий знавець казок» - Петренко Оксана
3 клас
Ярченко Марія - І місце
Степнівський Микола - І місце
2клас
Грищенко Богдан – ІІ місце
Степанчук Назар – ІІ місце
4 клас
Петренко Надія – ІІІ місце

2 лютого до Всесвітнього дня водно-болотних угідь в Малозубівщинській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів вчителем географії Волківською А.П. була проведена інформаційна хвилинка для учнів 8 класу «Болота – це колиски, в яких зароджуються річки».
Підраховано, що на нашій планеті велика кількість боліт. Донедавна болота вважали «хворобливими лишаями» на земній поверхні, які випадали з господарського освоєння. Нині погляди на значення боліт змінилися. Ділянки надмірного зволоження відіграють, як виявилося, роль губки, що всмоктує воду, коли утворюється її надлишок, і віддає, коли її стає мало.
Болота – це сховища величезної кількості прісної води, яка живить струмки й ставки, це колиски, в яких зароджуються річки.
Болота є своєрідним природним фільтром очищення забруднених природних вод. З водойм, забруднених каламутною рідиною, вода йде чистою, придатною до пиття.
Осушення боліт необхідно здійснювати з урахуванням того, що ці роботи спричиняють зниження рівня грунтових вод. Цього навчив досвід.
В останні роки вчені нашої країни визначили, що більш як сто великих боліт слід залишити недоторканими. Ще не всі аспекти корисної ролі болотної драговини враховано й досліджено.

Зима – один з найскладніших періодів у житті птахів. Тому, була оголошена акція «Годівничка». Учні нашої школи активно долучилися до участі в акції.
Метою шкільної акції було:
- усвідомлення учнями необхідності збереження різних видів зимуючих птахів;
- ознайомлення із видовим різноманіттям зимуючих птахів нашої місцевості;
- розвиток гуманного ставлення до птахів, мотивація їх охорони ;
- виховання у дітей поваги та бережливого ставлення до природи та бажання допомагати зимуючим птахам вижити у скрутні зимові місяці.

29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний догові було підписано. Вінозначав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
Важливі акценти
• Бій під Крутами став успішною оборонною операцією. Наступ переважаючих сил ворога було зупинено на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу.
• Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
• НезалежністьУкраїнської Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії на початках силами добровольчих формувань.
• Згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (завдяки Брестському договору) звільнили від більшовиків всю територіюУкраїни.
• Події Української революції засвідчили: державність без армії не можлива.
Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому героїв Крут у публіцистиці часто називають “першими кіборгами”.
На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, ІванСорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), МиколаГанкевич.
Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70–100 осіб.
Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв.

«Ми тільки чули кулеметні черги через різні проміжки: та-та-та, та-та... Два роки з дня в день я чув, і це стоїть у моїх вухах сьогодні. Підкінець над яром піднявся важкий, масний дим. Він ішов з відти тижнів три».
АнатолійКузнєцов. «Бабин Яр»
«Євреїв все ведуть без кінця. Люди ховають їх, але німці їхзнаходять і забирають. І до цього часу чути стрілянину в Бабиному Яру».
Ірина Хорошунова. «Перший рік війни»
27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.
Остаточне розв’язанняє врейського питання
Голокост, Шоа – переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. Жертв знищували лише за етнічну приналежність.
Нацистська расова політика базувалася на дискримінаційних заходах, що з часом переросли у масові страти. План «остаточного вирішення єврейського питання» зазнавав змін у процесі краху нацистського «бліцкрігу» в СРСР. Перспективи переселення євреїв у певну місцевість (на територіюПольщі – район Кракова, на Мадагаскар чи за Уральські гори) з розгортанням подій Другої світової війни виявилися примарними. Нацисти вдалися до терору.

Голокост в Україні

Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.

«Акції зачисток» уперше проводилися айнзац групами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загаломзагинуло 610 000 євреїв.
На території Наддніпрянської України в 20-х числах липня айнзац команда 5 айнзац групи С розстріляла 1400 уманських євреїв.
Наприкінці серпня 1941 р. Відбувся масовий розстріл німецькими військовими євреїв у м. Кам’янець-Подільський. На початок війни там мешкало 10 000 євреїв. Уперші десять днів серпня 1941 року угорська влада депортувала близько 18 000 євреїв із Закарпаття в окуповану німцями Україну. Нацисти змусили їх іти маршем від Коломиї до Кам’янець-Подільського. 23 600 переселенців разом із місцевими жителями були розстріляні протягом 4-х днів, від 26 до 29 серпня. Це вбивство стало взірцем для наступних злочинних акцій.
Євреї, які залишалися на території Закарпатської України, у травні 1944 р. Були вивезені до концтабору Аушвіц. По прибуттю вони, у переважній більшості, загинули в газових камерах.
Бабин Яр
Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Від 27 вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 р. За цей час загинуло 33 771 осіб.
До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень. Серед постраждалих – комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії, в’язні гестапо, українські націоналісти. Весною 1942 р. Починає діяти Сирецький концтабір. Бабин Яр став останнім місцем і для його численних ув’язнених. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.
Після зайняття Одеси румунські військові розстріляли 20 000 місцевих євреїв у відплатних акціях за вибухи. В кінці грудня 1941 р. Біля Богданівки Одеської (нині – Миколаївської) області румуни знищили понад 40 000 євреїв. На українських землях, що увійшли в склад Трансністрії, румунська окупаційна влада створила протягом 1941 р. власні гетто і табори праці. У них загинули євреї з Бесарабії та Буковини. Загалом на цих землях румуни знищили близько 300 000 євреїв.
Страх і жахлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн. осіб.
Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків) близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області – близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.

22 січня День Соборності України https://youtu.be/ZvIA7JPg2Qc

25 січня 2021 року відновлюється освітній процес у закладі освіти. Відповідно до повідомлення пресслужби Міністерства освіти і науки України відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради інформує, що додаткові обмежувальні заходи для закладів освіти, встановлені на період 8-24 січня 2021 року з 25 січня 2021 року втрачають силу. Водночас продовжують діяти обмежувальні протиепідемічні заходи для закладів освіти, визначені постановою Кабінету Міністрів від 9 грудня 2020 року №1236.

Обов'язки: викладання трудового навчання та технологій у хлопців та дівчат, умови роботи: педагогічне навантаження за розкладом.

7 грудня відзначається Всесвітній День української хустки. Саме українська хустка об’єднує жіночі покоління і передається як родинна цінність від матері до доньки. Цьогоріч в Україні стартував флешмоб «Зроби фото з хусткою». Учні та вчителі Малозубівщинської СЗШ І-ІІІ ст. приєдналися до флешмобу. https://youtu.be/s-n3anlDGJI

1 грудня- Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цього дня в нашій школі пройшла акція " Червона стрічка", до якої мав змогу долучитись кожен учень школи. Червона стрічка - символ боротьби з цією хворобою. ВІЛ- це не вирок. Вчасне виявлення та проведення антиретровірусної терапії дає шанс людині жити повноцінно.

День па́м'яті жертв голодомо́рів — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.

Сьогодні відзначається Міжнародний день толерантності. В нашій школі пройшов флешмоб " Дерево толерантності", присвячений цьому дню.

До Дня доброти 13 листопада у нашій школі пройшла акція " Подаруй посмішку"

Сьогодні, 9 листопада, відзначається День української писемності та мови. Свято запроваджене президентським указом від 1997 року на честь Нестора Літописця.
Цьогорічний радіодиктант національної єдності є ювілейним – 20-м за рахунком.
З нагоди свята тисячі прихильників української мови щороку беруть участь у флешмобі й по всьому світу долучаються до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Учні нашої школи також стали учасниками даного флешмобу.