Сьогодні 27 лютого в школі день жалоби

      27 лютого минає рік, як догоріла свічка земного життя  людини великої душі.  Світлий, добрий спомин  про Нелю Михайлівну Клименко, вчителя іноземної мови Малозубівщинської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, назавжди залишиться в серцях тих, хто її знав, любив і поважав, хто жив і працював поруч із нею, кого вона навчала. Серце великого життєлюба перестало битися на 53 році життя.

      На жаль, словами неможливо загоїти на серці страшну рану від втрати. Проте світлі спогади про людину, яка чесно і гідно прожила своє життя, залишивши по собі плоди своїх добрих справ, завжди будуть сильнішими за смерть.

Полум’я болю обпікає душу від думки, що ніколи вже не буде її поряд з нами. Не почуємо мудрої поради, не відчуємо надійної підтримки, не побачимо щирого погляду й теплої усмішки. Нестерпний біль і невимовна туга не покидають нас.

     Більше ніколи не світитиме для Вас, дорога наша, весняне сонце, не дошкулятимуть надмірні дощові дні, але мудрі зерна науки, щедро засіяні в душі молодших  колег, щира людська вдача ще довго проростатимуть світлою пам’яттю.  За роки своєї плідної діяльності Неля Михайлівна виховала не одне покоління, розв'язала тисячі життєвих задач і рівнянь. Та раптом списався в руках учительки той шматочок  шкільної крейди, без якого себе не уявляла, обірвалася невиведена до кінця формула життя…

      Молодою, енергійною випускницею Житомирського педагогічного інституту прийшла  Неля Михайлівна у наш колектив. І хоч життя не слало перед нею веселкових стежок, відкидала життєві негаразди й невтомно трудилася. Разом зі своїми учнями сходинка за сходинкою піднімалася на освітянський олімп, долаючи труднощі щоденною працею, несхитною наполегливістю та любов’ю до дітей. 

      Сьогодні ми згадуємо її як мудрого вчителя, що віддавав дітям невичерпну силу знань, класовода,  який учив розпізнавати добро і зло, радив бути співчутливими до чужого горя, веселу і доброзичливу подругу, з якою можна було поділитися і радістю, і смутком.

     Жорстока, невблаганна смерть забирає кращих — тих, котрі могли ще багато зробити, принести чимало користі справі, якій присвятили своє життя, учням, колегам, країні.  Неля Михайлівна була саме такою. Ми дякуємо долі за те, що привела до наших шкільних дверей таку людину. Такою вона й залишиться назавжди у наших споминах і молитвах.

     Зупиніться на хвилину. Віддайте шану, тихою молитвою і добрим словом згадайте нашу Нелю Михайлівну  разом з нами .

                                     Колектив Малозубівщинської середньої загальноосвітньої 
                                                                                                 школи І-ІІІ ступенів.