До 80 -ї річниці трагедії в Бабиному Яру

Позаду них - страшна безодня ями,
Попереду - несамовита лють...
Маленький хлопчик прикіпів до мами:
-Нас не уб’ють, матусю? Не уб’ють?
-Не бійся, синку. Пригорнись до неньки.
На тебе зійде Божа благодать!
Тебе не вб’ють, бо ти ж іще маленький,
А діток навіть звірі не їдять...
Від залпу листя аж затріпотіло,
Птахи сполохано рвонулися увись...
Синочка мати затулила тілом.
Убили всіх, а він живим лишивсь.
Та знов смерть дивиться крізь дула автоматів.
Чому ж така незрозуміла злість?
І він на пальчиках показує солдатам:
- Мені ж шість рочків, всього тільки шість...
Мій хлопчику! Надіявсь ти на диво.
Ти вірив у всесильність доброти...
Дощ моросив над містом сиротливо,
-То плакав світ,
То світ просив:
-Прости.
Бабин Яр уже протягом десятиліть є символом страшних злочинів нацизму часів Другої світової війни. Адже саме тут 29-30 вересня 1941 року всього за два дні нацисти розстріляли понад 34 тисяч київських євреїв.
До 80 - ї річниці трагедії в Бабиному Яру в ліцеї 29 вересня проходили заходи, присвячені пам'яті жертв цієї трагедії.